Техніка виконання цих швів дуже схожа. Намітьте простим олівцем контур візерунка. Прометайте його швом «вперед голку». У центрі узору розрізати тканину на 4 сектори, «краплинки» виріз зробіть трохи більше, ніж в «колі». Відігніть краю на виворітну сторону і обшийте візерунок швом «шнурочок» через край (рис. 35а). Залишки тканини на виворітній стороні акуратно обріжте гострими ножицями. Нижню частину шва «крапля» виконайте гладдю з настилом (рис. 35б).
Малюнок 35 а, б. Шви «кружечок» і «крапля»
Шов «набір», наприклад, в Білорусії називають «нацяг», «нацягання», «процягам»; в Україні — «занызування», «заволикання», «затягування», «перетыкания». Найчастіше його виконують червоними нитками на білому тлі.
Його ще називають володимирським швом. Він виконується великими стібками, починаючи від краю малюнка до центру, потім — назад. Закріпіть нитку на виворітній стороні і витягніть на лицьову сторону в нижній частині малюнка. Зробіть великий стібок вверх, затягніть нитку і виведіть голку на лицьову сторону через 2-3 нитки від місця входу нитки по верхньому контуру узору (рис. 36а). Потім виконайте стібок до нижнього контуру візерунка, одночасно витягаючи голку на лицьову сторону поряд з закінченням стібка (рис. 36б). В результаті стібки на лицьовій стороні розташовуються на невеликій відстані один від одного. На виворітній стороні шов виглядає у вигляді ряду дрібних стібків по контуру узору.
Стібки по краях візерунка розташовують на більшій відстані, ніж у його центрі. В кольорах стібки розосереджені від краю до центру, в листочках — з невеликим нахилом.
Малюнок 36 а, б. Верхошов